«Я ніколи не мріяла бути художником, а тим більше ілюструвати книги! Та от вже два роки я живу у селі, що стало для мене та моїх дітей рятівним острівцем від війни та особливим місцем сили для творчості!»
— Хто ви за фахом? Як прийшли у сферу ілюстрації?
За фахом - дизайнер середовища. Це був крик душі до Творця про пошук свого місця на цій землі. А моя професія стала Його відповіддю на мої діставучі прохання вказати мій шлях.
Раніше я була оператором у кол-центрі телемагазину, а потім менеджером у студії постпродакшн, де працювала над текстами та відео для реклами товарів цього телемагазину. Та душа завжди прагнула більше творчості, тому я займалася також флористикою та декоруванням весіль.
— З чого почалася ваша любов до малювання?
З татової майстерні на балконі, де він клеїв моделі кораблів, з його студентських зошитів з ескізами (місцями навіть непристойними)
— Над якими проєктами працювали з LBP?
Книга-білінгва "Чарівний Світ Поруч/Magical World Around You”
— Яка ваша улюблена книга видавництва Little Beetle Press?
Серія «Українські Читайлики», книги про емоції, наприклад «Дуже дуже зла книжка»
— Які б ви дали 3 поради починаючому ілюстратору?
1. Постійно вчитися.
2. Підготувати якісне портфоліо.
3. Старатися не сприймати відмови і критику як особисту образу, а робити правильні висновки, і йти далі до мети.
— Чи важко працювати в креативній сфері під час війни? Що надихає попри все?
Для мене творчість стала рятівним жилетом під час війни. Зараз в нашій країні, як на мене, навпаки зріс попит на якісну українську книгу. Тож видавцям потрібні кваліфіковані ілюстратори, які не лише гарно малюють, а й відповідально ставляться до дедлайнів. Мене надихає те, що попри воєнний стан, українська культура розвивається, з'являються нові видавництва, нові талановиті автори.
— Ви шукаєте натхнення чи воно саме знаходить вас?
Зараз маю таку завантаженість, що не маю часу на пошук натхнення. Якщо ти практикуючий, затребуваний ілюстратор, ти не маєш часу на очікування музи... Тож я просто озираюся, поки, наприклад, відвожу дітей до школи, надихаюся сільською природою, де я живу, неймовірними людьми, з якими співпрацюю, а потім надихаюся результатом спільної роботи, коли тримаю в руках готову книгу, що пахне свіженькою фарбою)
— Чи були у вас факапи під час роботи? Як вирішували?
Авжеж, аякже))) Думаю, якщо не хочеш факапів - не роби нічого. Якщо ти щось робиш, то помилок не можливо уникнути. Вирішується усе методом комунікації. Або можна просто поплакати в подушку, іноді теж допомагає))))
— Чи працювали з замовниками з-за кордону? Що відрізняє таку співпрацю?
Зараз працюю з американським видавництвом: вони викладають курси та підбирають команду для авторів, які хочуть створити книгу, та просувати її через Amazon. Працювати з американцями цілком комфортно, приємно в плані гонорарів, та треба знати особливості створення ілюстрацій, такі, як, наприклад, "diversity". У кожній книзі мають бути персонажі різних національностей, кольору шкіри, тощо.
— В якому стилі любите працювати найбільше?
Зараз малюю для дитячих книг. Та цікаво було б спробувати створити щось для дорослішої аудиторії, можливо, живими матеріалами
— Ваші улюблені ілюстратори?
Ох, їх справді багато! Владислав Єрко, Кость Лавро, Ростислав Попський, Іван Сулима, Емілія Дзюбак, Марк Янсен (неймовірна робота з кольором!), Фредерік Пійо, Джулія Сарда, і багато інших.
— Ваша улюблена дитяча книжка, і як вона на вас вплинула?
Коли я була дитиною, у нашій книжковій шафі був комікс "Як дружити з дракончиком" з ілюстраціями Валерія Горбачова. Чомусь ця тоненька книжка мене завжди так зачаровувала, дуже торкала мою дитячу фантазію, запам'яталася на все життя.
— Що читачі мають знати про роботу ілюстратора?
Створення книги - надзвичайно кропіткий процес. Часом ілюстратор малює легко і швидко, а часом народжує малюнки в тяжких муках! Тож не домальовуйте персонажам ріжки, та вуса якщо не сподобались ілюстрації. А якщо сподобались, то знайдіть його в соцмережах, і закидайте добрими словами!
— З якими проблемами ви зіштовхнулись як ілюстратор в роботі з видавництвами?
Не можу сказати, що мала якісь особливі проблеми в роботі з видавництвами. Головне - відчути на перших кроках наскільки ви з проектом та замовником підходите один одному. І якщо не дуже, то вчасно собі зізнатися в цьому, і краще мирно розійтись. Адже робота над книгою - це не один місяць життя. І краще не витрачати його на виснажливу співпрацю.
— Які були найкращі поради від експертів у вашій сфері, які вам підійшли і дійсно спрацювали?
Найкраща порада була від Галини Буділової, яка переконала мене, що не усі проекти на шляху ілюстратора про високу творчість. Це мене справді заспокоїло! Чомусь саме в цей момент я зрозуміла, що коли ти малюєш для замовника, то треба враховувати, що однозначно будуть правки, і треба ставитись до них спокійно.
— Над чим зараз працюєте?
Малюю одночасно 3 книги. Дві - для американців, та одну - другу частину пригод Єнотиків для українського видавництва «Чорні вівці».
— Поради батькам від професійного ілюстратора: які ілюстрації шукати в книжках?
Тут треба опиратися на свій смак, не можу дати якихось конкретних порад. Адже на полицях таке розмаїття книжок! Є деталізовані, реалістичні ілюстрації, а є стилізовані, досить аморфні. І ті, і ті можуть знайти своє місце в дитячому серці. І немає нічого жахливого, якщо у дитини під рукою будуть різні стилі малюнків у книжках. Єдине, прошу вас! Не травмуйте дітей книжками з рухливими пластиковими очима! Вони іноді займають такі страшні ракурси, і персонажі виглядають справді моторошно!
Книги, які рекомендує прочитати Ріта Нільсон:
Мальована анімація з Престоном Блером
Йоганнес Ітен «Мистецтво кольору!»
