«Мені дуже подобається професія ілюстратора, тому що вона дає можливість постійно вчитися новому, адже безкінечний прогрес - невідʼємна частина цієї професії»
— Хто ви за фахом? Як прийшли у сферу ілюстрації?
За фахом я дизайнер архітектурного середовища. У ілюстрацію прийшла завдяки своїм дітям, коли застрягла у декреті надовго Я постійно читала їм дитячі книжки, і в якийсь момент вирішила, що хочу малювати дитячі книжкові ілюстрації.
— Над якими проєктами працювали з LBP?
Над «Малиновою збіркою», яка, на жаль, так і не вийшла через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
— Яка ваша улюблена книга видавництва Little Beetle Press?
У мене її ще немає, але чомусь мені здається, що я полюблю книжку «Sips, the Magic Pony»
— Які б ви дали 3 поради починаючому ілюстратору?
1. Знайти свій стиль, тобто той, у якому вам буде максимально комфортно.
2. Обрати напрямок у ілюстрації.
3. Зробити якісне портфоліо і займатися просуванням себе, як ілюстратора, шукаючи для себе класну співпрацю.
— Чи важко працювати в креативній сфері під час війни? Що надихає попри все?
Якщо ви фізично і психічно перебуваєте у безпеці, тоді креативною сферою займатися не важко і навіть корисно, бо така праця потребує повного занурення, а це допомагає не впадати у негативні думки. Надихає ідея, що ти можеш створити свій прекрасний мікро-світ і дарувати його іншим людям.
— Ви шукаєте натхнення чи воно саме знаходить вас?
Люблю, коли натхнення саме мене знаходить, але буває, що треба собі допомогти. В такому випадку найголовніший секрет - це просто сісти і почати малювати! Натхнення прийде у процесі.
— Чи були у вас факапи під час роботи? Як вирішували?
Звичайно були. Усе можна виправити, головне перечекати той момент, коли трапився вибух емоцій, адже потім на холодну голову можна завжди знайти рішення. Зазвичай не все так страшно, як здається на перший погляд.
— Чи працювали з замовниками з-за кордону? Що відрізняє таку співпрацю?
Працювала. Спілкування відрізняється: з одного боку, воно має більш діловий стиль, а з іншого, дуже толерантне. Але і тобі треба відповідно поводитися.
— Що читачі мають знати про роботу ілюстратора?
Що це шлях, зазвичай довгий. Що ілюстратор - це не просто людина зі здібностями до малювання. Багато хто вважає, що це просто, от просто береш і малюєш! Насправді ж ілюстратори багато досліджують, вагаються, шукають ідеї, роблять багато ескізів, приймають рішення і відчувають неабияку відповідальність перед своїми замовниками.
— Які були найкращі поради від експертів у вашій сфері, які вам підійшли і дійсно спрацювали?
Про стиль. «Малюй так, як подобається тобі, не треба бігти за трендами, краще стати тим, з кого ці тренди починаються» Еліна Елліс. Це не зовсім цитата, але зміст і посил той самий.
— Ваші улюблені ілюстратори?
Моя фаворитка серед ілюстраторів це Briony May Smith, також мене захоплюють інші ілюстратори, такі як Sophie Burrows, Rebecca Cobb, Грася Олійко, Anuska Allepuz.
— Ваша улюблена дитяча книжка, і як вона на вас вплинула?
«Аліса в країні мрій», книжка з мого дитинства. Сама історія фантастична, а намалював ілюстратор Д. Тєннієл. Хоч малюнки і були чорно-білі, але вони мені так подобалися, що я постійно намагалася їх копіювати.
— Над чим зараз працюєте?
Над дуже «смачною» книжкою, написаною бельгійськими авторами для проєкту CBFU (Children’s Books for Ukraine)
— Поділіться вашими професійними планами та мріями
Мені зараз дуже цікаво щось створити для українського ринку. Попри все, я хочу бачити українську дитячу книжку, видану в Україні, написану українським автором із моїми ілюстраціями, і щоб її читали українські діти. Ще мені було б цікаво виступити одночасно автором та ілюстратором своєї книжки.
— Що вам найбільше подобається в роботі ілюстратора?
Мені дуже подобається, що це завжди про розвиток. В кожному наступному проєкті розкривається нове поле для зростання. Наприклад зараз я відчуваю, як мені не вистачає навиків зображати своїх персонажів у різних позах. Тобто я розумію, що мені потрібно тренуватися робити скетчі людей на подвір’ї, у транспорті та в інших публічних місцях. Це дасть мені більше впевненості і прискорить майбутню роботу і мені вже не потрібно буде витрачати час на пошук референсів.
— Чи є у вас якісь особливі ритуали, пов’язані з роботою?
Я дуже люблю робити власні скетчбуки. Поки його шию і оформлюю, не можу дочекатися щоб вже почати в ньому малювати. По можливості роблю скетчбуки тематичні, під якийсь проєкт, або якщо для себе, то на якусь конкретну тему.
Коли лягаю спати, частенько думаю про ілюстрацію, над якою працюю, або яку треба зробити, і в цей момент можуть приходити ідеї. Так як я їх боюся забути, то завжди встаю, йду на кухню і замальовую ці ідеї. Наприклад, саме так з’явилася обкладинка для «Малинової збірки». Сподіваюся, вона колись таки побачить світ.
Книга, яку рекомендує прочитати Ганна Пустовойт:
«Народження ілюстратора» Фелікс Шайнбергер
